Сьогодні, в умовах різко збільшеного інтересу до занять фізичними вправами, аеробікою, культуризмом, професійним спортом або просто ранковим бігом пацієнта хвилює питання: а чи узгоджуватиметься його захоплення з наявними хронічними захворюваннями? Давайте поговоримо про спорт і гіпотиреоз, який доволі часто асоціюється з набором ваги та зменшеним основним обміном. 

«Якщо ваш стан добре компенсовано, ви повинні займатися такими ж фізичними навантаженнями, як і решту людей без порушеннь функції щитовидної залози» - саме ці слова Джона К. Морріса, д.м.н, проф. медицини та ендокринології Медичного коледжу клініки Майо, мають лягти в основу розробки фітнеспрограм для пацієнтів з гіпотиреозом.

У випадку гормональних порушень, або збереження сиптомів все ж варто обрати основними навантаженнями - заняття аеробікою в помірному темпі тривалістю від півгодини до години. Під такі ж вимоги підпадають велотренажери, бігові доріжки, вправи на еліпсі.

Ходьба: одне з найпростіших тренувань. Все, що вам потрібно, це пара зручного взуття, а тіло самостійно спалить 280 калорій на годину. Водна аеробіка - кращий вибір у разі наявності набряків гомілок або стоп. Оскільки деякі вправи можуть бути болючими, вода допомагає зменшити вплив на ваші суглоби. Йога допомагає зміцнити ваші м’язи, покращує зосередження на диханні. Тай-чи, або "рухома медитація"-форма бойових мистецтв уповільненого руху , яка покращує силу, рівновагу та настрій.

Якщо ви фанат тренажерного залу, то обовязково працюйте індивідально з тренером. Темп виконання всіх вправ - середній, амплітуда – середня, у разі компенсації функції залози - і максимальна. Одне заняття повинно включати не більше 2-3 підходів до снаряда по 15-20 повторень кожен, із середнім обтяженням. Силова частина тренування зазвичай становить від 40 до 60 хвилин, проте точна її тривалість вирішується в індивідуальному порядку. Добре завершити заняття ходьбою протягом півгодини-години, якщо ви не дуже втомилися. Задіюйте усі групи мязів. Подібні тренування допомагають в розвитку витривалості і повернення в нормальний тонус серцево-судинної системи. У разі групових тренувань краще обрати танцювальні заняття, аквааеробіку та плавання. Майте на увазі, інтенсивні заняття у разі некомпенсованого гіпотиреозу можуть викликати болі в мязах. Памятайте !!! інтенсивність потрібно нарощувати поступово, щоб не знепритомніти. Також, постійно тренуючись з більшою інтенсивністю, ніж потрібно, ви стимулюєте такі нейромедіатори, як глютамін, дофамін і, як наслідок, посилюєте депресію та хронічну втому, які і так є одними з розповсюджених симптомів гіпотиреозу. Крім того гіперактивність провокує підвищення кортизолу, хронічно високий рівень якого може погіршити перебіг деяких станів, таких як порушення сну, проблеми з травленням, депресія, збільшення ваги та порушення пам’яті, а також стимулювати накопичення жиру, особливо навколо живота. 

Хоча не виникає сумніву, що фізичні вправи це важлива частина будь-якого здорового способу життя, ви повинні бути обережними, щоб займатися з розумом, бо можна і нашкодити.

Однак все ж таки розмірені заняття мають безліч плюсів:

- Підвищують настрій, провокуючи викид ендорфінів, які піднімають настрій.
- Допомагають схуднути, активуючи спалювання калорій та нарощення м’язів
- Збільшують свою енергію. 

Існує дослідження в якому люди, які їхали на велотренажері протягом 20 хвилин, тричі на тиждень, були енергійнішими та відмічали менше втомлюваності за різними критеріями.

Перш ніж розпочати будь-які тренування, зверніться до лікаря, щоб впевнитися, що функціональний стан вашої залози компенсований, і доза ліків підібрана вірно.

Не менш актуальним є це питання і для хворих, які перенесли операцію на щитовидній залозі.

Необхідно пам'ятати, що до активних занять спортом в повному обсязі можна приступати не раніше ніж через два-три місяці після хірургічного лікування. Цього часу буде достатньо для певної адаптації до нових фізіологічних умов, часткового формування рубці, певної компенсації рівня гормонів. Режим і обсяг вправ необхідно обговорити з лікарем, оскільки ці показники будуть різними в кожному конкретному випадку і залежати від початкового стану захворювання, ускладнень, супутніх захворювань, віку і фізичної підготовки. При наявність післяопераційного гіпотиреозу, чи лабільного "звичайного" гіпотиреозу в умовах активного нарощування фізичного навантаження може виникнути необхідність в нарощенні дози тиреоїдних препаратів.

Однак, повторюсь, на фоні компенсованого стану щитовидної залози ніяких обмежень немає!!! Тому гіпотиреоз - не вирок. Відомо, що навіть серед відомих спортсменів чимало тих, хто завоював свої медалі та кубки на тлі лікування гіпотиреозу.

А закінчити я хочу словами Ібн Сіна:
"Якщо займатися фізичними вправами, то немає ніякої потреби у вживанні ліків, які необхідні при різних хворобах, якщо одночасно дотримуватися всіх інші приписів здорового режиму...
Хто перестає займатися фізичними вправами часто чахне, бо сила його органів слабшає внаслідок відмови від рухів …"

Будьте здорові!